Стара Одеса: як виглядало місто у різні роки, — ФОТО

Редакція 048.ua продовжує рубрику «Стара Одеса». Тут ми збираємо атмосферні світлини міста різних періодів минулого. У матеріалі можна побачити, як виглядали одеські вулиці, транспорт, люди, магазини та будівлі багато років тому.

Розпочнемо свіжу добірку з фотокартки, датованої 1917 роком. На світлині — відома одеська конка, вулиця Московська (нині — Чорноморського козацтва).

Восьмого липня 1880 відбулося урочисте відкриття першої лінії конки «Ланжерон». Ширина колії конки була один метр, лініями курсували відкриті та закриті вагони. Для входу у вагон пасажир міг просити його зупинки в будь-якому місці, окрім підйомів та поворотів. Вагони були пофарбовані у два кольори: жовтий та коричневий. До кінця 1884 використовувалося 198 вагонів і 733 коні. Спочатку вагони доставлялися з Бельгії, а в середині 90-х років їх виготовляли в Одесі. Маршрути конки не мали номерів — на вагонах писали назви кінцевих зупинок. Депо знаходилося на Куликовому полі, а коні розміщувалися у стайнях у Ботанічному саду.

Знайшли на просторах соцмереж і таке цікаве фото початку 20 сторіччя. Катерининська вулиця між Театральним провулком та Ланжеронівською.

Гадаємо, і наступна фотокартка вас теж зацікавить.

Це ніщо інше як пісуар. В Одесі деякий час функціонувало декілька таких споруд. Їх виписали у 1874 році і встановили 1875-го.

«У казенному саду, на бульварі та в садку біля будівлі біржі поставлені чавунні пісуари та ватерклозети, виписані міською управою з Лондона. Пісуари ці, задовольняючи першу потребу, служать, водночас, окрасою міста — такі вони витончені і красиві; шкода лише, що вони дорого обходяться і тому не можуть бути поширені».

Як писав одеський краєзнавець Олег Губар, минуло трохи більше року, і тон місцевої газети дещо змінився: «Як не витончені пісуари, виписані з Англії і виставлені в деяких місцях міста, але сморід з них далеко не витончений. Крім промивки, необхідно звернути увагу і на чистоту навколо пісуарів та вживати дезинфекцію».

А так у 1940-х роках виглядав будинок П. С. Толстого, що на розі вулиць Ольгіївської та Пастера. Рік побудови — 1835. Будівля неодноразово перебудовувалася. Свою руку до неї доклали в різні роки архітектори Торічеллі, Даллаква, Козлов, Кюнер, Боффо.

Спочатку дім будувався як зернові склади для спадкоємця графа Северина Потоцького таємного радника Лева Севериновича Потоцького. Наприкінці 1900-х років у будинку розташовувалося електротехнічне училище, а у радянський період у приміщенні був шкірно-венерологічний диспансер.

Локацію впізнає кожен одесит. А от кучугури вражають.

Зима ж 1988 року запам’яталася мешканцям Одеси на все життя.

3 грудня, під час морозу -3 градуси, пішов сильний дощ. Краплі води замерзали там, де падали. Дуже швидко всі дерева, дроти, тротуари, дороги та взагалі всі горизонтальні поверхні покрилися кіркою льоду. Вулиці перетворилися на справжні льодові ковзанки. Під вагою намерзлого льоду рвалися дроти — через це опинилися без електрики цілі райони міста, зупинилися трамваї та тролейбуси. Падали зледенілі гілки та навіть дерева.

Через те, що дороги покрилися льодом, почалися перебої з доставкою продуктів до магазинів. За хлібом вишиковувалися величезні черги — там, де він ще був.

Електрику у домівки повернули лише за кілька днів.

На наступній світлині можна подивитися, яким було перехрестя вулиць Франца Мерінга (нині — Ніжинська) та Горького (нині — Спиридонівська). Спочатку це був житловий будинок працівників сукняної фабрики, архітектор — А. Л. Гольденберг (1956-1957 рр.). У радянський період у будинку працював дитячий садок.

А так виглядала одеська вулиця Старопортофранківська.

Наступна світлина була зроблена у 1976 році на Одеському морвокзалі, фрагмент якого можна побачити на задньому плані.

На завершення покажемо, як раніше в Одесі виглядали ресторани. Яскравим прикладом дорогого та «елітного» ресторану був «Київ». Заклад збудували у 1962 році на Грецькій, 1 — одразу за ТЦ «Афіна». Архітекторами були Олександр Гольденберг та Юхим Вайнштейн.

Це була красива триповерхова будівля, посеред зали стояв фонтан. «Київ» був єдиним рестораном, у якому було вар’єте. Дозволити собі відпочинок тут могли не всі. 

Читайте також: Кримінальна Одеса: 10 яскравих кінокартин про злочинне минуле міста